Контактне мікрозварювання – ефективна технологія, що застосовується для надійного з'єднання мініатюрних деталей в прецизійному приладобудуванні та при виготовленні електронних компонентів і схем. При цьому якість зварних конструкцій напряму залежить від джерела живлення та можливості контролювати його параметри.
Київська політехніка по праву пишається тим, що становлення вітчизняного зварювального виробництва розпочиналося саме тут. Уже майже століття в КПІ створюють і вдосконалюють технології зварювання та зварювальних матеріалів із заданими властивостями, проєктують обладнання, діагностують та прогнозують надійність зварних конструкцій тощо.
Цілком очевидно, що умовою забезпечення високої якості зварних з'єднань є контрольована подача енергії в зону зварювання. Отож дуже важливою є роль джерела живлення зварювальної установки, де має бути передбачений контроль та регулювання зварювального струму, напруги на зварюваному контакті, потужності навантаження або кількох з цих параметрів одночасно. Саме вдосконаленням перетворювачів енергії для систем з імпульсним навантаженням займається асистентка кафедри електронних пристроїв та систем факультету електроніки Юлія Кожушко.
Знайомимося. Співрозмовниця не лише гарна і розумна, а й привітна та щира. Вона розповідає, що до Київської політехніки прийшла навчатися в 2011-му, а вже в 2017 році отримала професійну кваліфікацію інженера-електронника. КПІ ім. Ігоря Сікорського надає широкі можливості молодим фахівцям, тож дослідниця продовжила вдосконалювати свої знання та навички в аспірантурі університету. Невдовзі, у 2021 році, вона отримала ступінь доктора філософії за спеціальністю 171 "Електроніка", захистивши дисертацію "Перетворювачі електроенергії гібридних ємнісних накопичувачів для систем з імпульсним навантаженням". На прикладі енергоспоживання при контактному мікрозварюванні Юлія довела, що застосування гібридних ємнісних накопичувачів енергії на основі акумуляторних батарей та суперконденсаторів для систем автономного енергоживлення й портативних пристроїв є перспективним напрямом досліджень. "Нині науковиця працює над поліпшенням схеми перетворювачів для розподілу енергії між ємнісними накопичувачами енергії, що дозволяє розширити функціональні можливості таких накопичувачів при імпульсному енергоспоживанні високої потужності", – говорить завідувач кафедри ЕПС професор Євген Вербицький.
Між іншим, Юлія Кожушко бере активну участь у міжнародній діяльності кафедри, була учасником програми кредитної мобільності Erasmus+ в Університеті Загреба, Хорватія (2018 – 2019 рр.) та проходила наукове стажування в Університеті Лотарингії, Франція (2020 – 2021 рр.), де виконувала експериментальні дослідження за темою дисертації під науковим керівництвом доцента Олександра Бондаренка, який і став ініціатором співпраці та усіляко сприяв виконанню проєкту.
Варто зазначити, що дослідниця є авторкою 7 наукових статей (з них 5 у фахових виданнях України та 4 входять до наукометричних баз Web of Science і Scopus) та 13 тез доповідей на всеукраїнських і міжнародних конференціях. Упродовж навчання в аспірантурі молодий науковець була однією з виконавиць науково-дослідних робіт кафедри за темами: ДБ №0116U006924 "Підвищення показників енергоефективності та ресурсозбереження засобами силової електроніки для технології отримання високонадійних зварюваних з'єднань різнорідних матеріалів"; ДБ №0119U100189 "Науково-технічні засади створення приладів контактного зварювання біологічних тканин імпульсами постійного струму"; ДБ №0120U101285 "Енергоефективні системи швидкого заряду комбінованих ємнісних накопичувачів енергії типу суперконденсатор-акумуляторна батарея".
Крім того, в 2021 році Юлія з колегами стала лауреатом премії Національної академії наук України для молодих учених за роботу "Розвиток теорії побудови джерел живлення з модульною структурою та проміжним накопиченням енергії для контактного зварювання". У 2020 -2022 рр. вона працювала молодшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту електроніки та мікросистемної техніки, що займається розробкою і впровадженням сучасного електронного обладнання для промисловості, енергетики, зв'язку й медицини та співпрацює з провідними інститутами НАНУ. За підсумками роботи стала переможцем університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник 2022". "Молода вчена і далі продовжує свої дослідження перетворювачів ємнісних накопичувачів для мікро- й наномереж постійного струму та доводить теоретичні результати до практичного застосування", – підсумовує завідувач кафедри.