Артем'єв Микола Андрійович (1874-1948) - перший завідувач кафедри електротехніки Київського політехнічного інституту. Електротехнічну освіту одержав у Технічній вищій школі (Берлін). Запрошений до Київського політехнічного інституту за рекомендацією відомого російського вченого М.Є.Жуковського. Посідав кафедру електротехніки в 1901-1911. Читав загальний курс електротехніки для студентів 3-го курсу трьох відділень Київського політехнічного інституту, а також спеціальний курс для 4-го курсу механічного відділення. Виїздив із студентами механічного відділення, які спеціалізувалися з електротехніки, для ознайомлення з електричними установками в Берліні, Дрездені, Нюрнберзі, Цюриху, Бурхдорфі та інших містах Німеччини і Швейцарії. В 1902 створив першу в Київському політехнічному Інституті електротехнічну лабораторію і став її завідувачем.

У 1909 опублікував підручник з електротехніки. Провадив серйозну наукову роботу, зокрема розробив новий спосіб захисту людини від високої напруги, про що доповів у Берліні на засіданні Спілки німецьких електротехніків; відповідна стаття була потім опублікована в Elektrotechnische Zeitschrift. Розробив проекти, за якими в Києві споруджено центральну електростанцію і прокладено міську електромережу. У 1911 з політичних мотивів пішов у відставку на знак протесту проти звільнення деканів трьох відділень Київського політехнічного інституту. 1911-1914 - головний інженер Харківського міського управління, 1915-1918 - керівник об'єднання електричних станцій в Петрограді, 1917-1948 - професор Тимірязєвської сільськогосподарської академії.

текст: Хто є хто: Довідник. Професори Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".-К.:Освіта, 1998.-155

1899 г. ноября 1. Письмо Н. Е. Жуковского директору КПИ с рекомендацией Н.А. Артемьева на должность преподавателя электротехники в КПИ

В лице Николая Андреевича Артемьева Политехнический институт императора Александра II сделает очень хорошее приобретение. Я помню Артемьева даровитым и отличающимся самостоятельного мыслью учеником Императорского технического училища. Мне пришлось, проезжая через Берлин, оказать ему содействие для поступления в Technische Hochshule (Высшая техническая школа), рекомендуя его профессору Лампе, который тогда был деканом.

Артемьев пожелал учиться электротехнике на собственные малые средства, очень мало знал немецкий язык и со всеми этими затруднениями он справился блистательно. Через два годa я видел его, сделавшимся вполне немцем. Профессор Слаби поручал ему делать ответственные вычисления и проекты на различные электротехнические сооружения, что доставляло Артемьеву хороший гонорар. Своим предметом он овладел вполне и по своему живому уму с большим увлечением рассказывал мне о своих занятиях и изобретениях в области электротехники. Хорошее место, которое он потом получил в С.-Петербурге в электротехническом предприятии Сименс и Гальске, служит рекомендациею его практической деловитости.

Но вместе с этою деловитостью я считаю его хорошо образованным и вполне основательным элекротехником. Скажу откровенно, что из наших молодых электротехников я ставлю Николая Андреевича Артемьева всех выше.

Н. Жуковский. | КОГА, ф. 361, on. I, д. 8, лл. 2, 3. Подлинник.

текст: Из истории Киевского политехнического института. Сборник документов и материалов под редакцией Ф.Е.Лося, А.С.Плыгунова, Н.В.Черненко.-К.:Издательство Киевского университета, 1961.-388