У майбутнє – з книгою [до всеукраїнського дня бібліотек]

Науково-технічна бібліотека Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" по праву вважається однією з найкращих бібліотек вищих навчальних закладів України і Європи. Фондами бібліотеки користувалися і користуються багато поколінь київських політехніків і не тільки їх.

Сьогодні НТБ НТУУ "КПІ" – це потужний заклад, який впроваджує сучасні методи книгокористування, ІТ-технології тощо.

Бібліотека обслуговує 45 тисяч читачів. Щоденно бібліотеку відвідує 1300-1800 читачів, яким видається від 4,5 до 6 тисяч примірників видань документів. На будь-якому пункті видачі читач обслуговується протягом 15-25 хвилин.

У фонді бібліотеки зберігається 3 млн примірників книг і документів українською, російською, англійською, німецькою, французькою та іншими мовами. Це науково-технічна література, половина фонду – підручники і навчальні посібники, а також вітчизняна і зарубіжна періодика, нормативно-технічна документація, соціально-економічна і художня література, література з питань мистецтва, спорту, культурознавства, народознавства, лінгвістики, права, менеджменту та маркетингу, біотехніки і біотехнології. Сьогодні бібліотека отримує близько 1000 назв періодичних видань.

Про роботу і здобутки науково-технічної бібліотеки розповідає її директор заслужений працівник культури України Василь Герасимович Дригайло.

– Шановний Василю Герасимовичу, розкажіть, будь ласка, про історію створення бібліотеки.

– Бібліотека університету виникла разом із Київським політехнічним інститутом імператора Олександра ІІ 30 серпня 1898 року. Тоді вона називалась Фундаментальна бібліотека КПІ. З 1965 року отримала статус науково-технічної бібліотеки КПІ. З 1943 року наша бібліотека отримувала із Центрального колектору наукових бібліотек (м. Москва) обов'язковий платний примірник видань за профілем інституту, з 1983 року її віднесено до І групи з оплати праці.

Організатором бібліотеки був видатний учений, фахівець з етнографії, архітектури та мистецтва (з 1919 року – академік УАН) М.Ф. Біляшівський. У перший рік фонд бібліотеки складав 17 назв журналів і 556 назв книг. Під інвентарним номером 1 було записано книгу першого ректора КПІ, видатного вченого в галузі прикладної механіки та опору матеріалів, організатора науки в Росії, засновника і першого ректора НТУ "Харківський політехнічний інститут" Віктора Львовича Кирпичова.

– Які найважливіші етапи становлення і розвитку бібліотеки Ви можете виділити?

– Шлях, який пройшла бібліотека до сьогодні, можна умовно поділити на шість етапів її діяльності:

Перший (1898-1917) – дореволюційний;

Другий (1918-1941) – бурхливого розвитку;

Третій (1941-1943) – тимчасової окупації;

Четвертий (1943-1971) – повоєнного відновлення;

П'ятий (1972-1979) – проектування і будівництво нової бібліотеки;

Шостий (з 1980 року по сьогодні) – новітній період діяльності в новому приміщенні.

– Відомо, що М.Ф.Біляшівський недовго очолював бібліотеку КПІ. Хто був його наступником?

– Другим директором був М.С.Сафронієв, який брав участь у Всесвітньому конгресі бібліотекарів і архівістів (м.Брюссель) та першому Всеросійському з'їзді бібліотекарів у Санкт-Петербурзі. В 1908 році він відвідав Лейпциг, Берлін, Мюнхен, Відень, де ознайомився з роботою університетських, громадських та державних бібліотек, а також вирішив питання книгообміну і купівлі книг у Німеччині. Визначну роль у поповненні фонду бібліотеки науковою періодикою відіграв вихід у світ першого тому "Известий КПИ". Завдяки цьому виданню бібліотека почала систематичний обмін з бібліотеками різних країн, у першу чергу Росії і Німеччини, Польщі, Франції, Швейцарії, Австрії. Нині традиції "Известий КПИ" продовжують "Наукові вісті НТУУ "КПІ", а також 36 назв періодичних видань, які видають структурні підрозділи університету. Бібліотека вела як внутрішній, так і міжнародний книгообмін із багатьма бібліотеками світу.

– Що Ви можете розповісти про функціонування бібліотеки КПІ у період індустріалізації держави та в роки війни?

– У 1920-1930 роки, в період індустріалізації, на базі факультетів і кафедр інституту та бібліотеки виникла ціла низка інститутів, а разом із ними і бібліотек: в Одесі – водного транспорту; у Харкові – текстильний інститут; у Дніпропетровську – інженерів залізничного транспорту та зоотехнічний. у Києві були створені інститути: автодорожній, легкої і харчової промисловості, цивільної авіації, інженерно-будівельний, сільськогосподарська академія.

У 1940 році фонд бібліотеки КПІ налічував 400 тисяч примірників. Вона обслуговувала 5258 читачів, книговидача – 882640 примірників. Вона була серед кращих бібліотек вищих навчальних закладів республіки. Її постійними читачами були спеціалісти з багатьох організацій, інститутів, інженери і вчені міста Києва.

Під час війни з 1941 по 1943 роки інститут працював у стінах Середньоазійського індустріального інституту в Ташкенті.

 Бібліотека залишилася в Києві і була частково зруйнована, спалена і пограбована. Багато цінних книг було вивезено до Німеччини та Австрії. Загалом бібліотека втратила 144843 примірники. Для збереження книжкових фондів, які лишилися, багато зусиль доклав працівник бібліотеки, а в повоєнні роки її директор Лука Григорович Паперовий.

– Як розбудовувалася бібліотека КПІ у повоєнний період та у період до перебудови?

– У цей період бібліотека впроваджувала в роботу нові форми і методи роботи, елементи наукової організації праці. Відбулося якісне поліпшення роботи бібліотеки. Функціонували філії у Вінниці, Житомирі, Чернігові, Конотопі, Черкасах, Новограді-Волинському. Введено єдиний читацький квиток, єдиний облік роботи, щоденник обліку роботи співробітників, норми на основні процеси роботи бібліотеки, групове обслуговування студентів.

Період діяльності КПІ та його бібліотеки з 1971 по 1987 рік пов'язаний з ім'ям ректора інституту професора Г.І.Денисенка, який з 18 серпня 1971 року, на третій день після призначення його на посаду ректора прийняв рішення про будівництво нової бібліотеки. Роботами з проектування і будівництва за участю співробітників бібліотеки безпосередньо керували проректори В.Д. Сидоренко та Е.О.Назаренко. Директором бібліотеки в цей час була Луїза Василівна Ворона.

Бібліотека була задумана як синтез книги, архітектури, мистецтва і нових технологій.

Вона побудована за індивідуальним проектом. Розташована на головному майдані навчальної зони – площі Знань – і разом з Центром культури і мистецтв та навчальним корпусом № 7 складає основу композиції архітектурного ансамблю університету, створеного в 1975-1984 роках. З трьох боків бібліотека оточена навчальними корпусами, а з четвертого – студентськими гуртожитками з тим, щоб і студент, і співробітник, і викладач змогли дістатись до бібліотеки за 5 хвилин. Загальна площа бібліотеки складає 13869 кв. метрів. Приваблює увагу планувальне вирішення бібліотеки з внутрішнім двориком. До речі, 24 лютого цього року у внутрішньому дворику висотою 23 метри відбулося урочисте відкриття маятника Фуко – єдиного в Україні.

Навколо внутрішнього дворика розташовано 15 спеціалізованих читальних залів на 1500 місць, а також зали каталогів, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи, 8 книгосховищ і абонементи: два зали навчальної літератури, науково-технічної літератури, періодики, соціально-економічної і художньої літератури. В усіх читальних залах є доступ до Інтернету, а в залі каталогів і в читальному залі № 1 функціонує безпровідний Інтернет. До речі, на основі програмного забезпечення "ALEPH" фірми Ex-Libris нині ведеться активна підготовка до автоматизованої книговидачі в читальних залах, а в 11-й залі вона уже функціонує. На основі штрих-кодової технології вже два роки функціонує автоматизована книговидача і повернення бібліотечних матеріалів на абонементі науково-технічної літератури, ведеться підготовча робота до впровадження цих технологій на абонементах навчальної літератури та періодики.

У 1979-1981 роках народний художник України, лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка В.І. Пасивенко розписав холи чотирьох поверхів бібліотеки на тему "Людина і природа". Кожен поверх має свою назву розписів. Перший поверх – "Людина і вогонь", другий "Людина і вода", третій "Людина і земля", четвертий "Людина і космос". Лейтмотивом цих розписів є думка про гармонію взаємовідносин людини з природою.

– Василю Герасимовичу, нові часи вимагають нових підходів до здійснення діяльності. Чи можна охарактеризувати сучасний період розвитку бібліотеки?

– З 1980 року почався новітній період діяльності бібліотеки. Це період ренесансу бібліотеки – освоєння нової бібліотеки і організації її роботи на рівні світових стандартів.

Були розроблені програми мінімум і максимум освоєння нового приміщення бібліотеки, а також плани розвитку на 1981-1985; 1986-1990 роки. Ці програми і плани були повністю виконані. Бібліотека стала однією з кращих вузівських бібліотек України і Європи. Стали впроваджуватися в роботу нові форми і методи, інноваційні проекти, засоби механізації, автоматизації, комп'ютерні, інформаційні технології. В 1997 році вперше в Україні були введені пластикові читацькі квитки для студентів.

Особлива увага приділялась підбору кадрів, їх розстановці, вихованню, підвищенню кваліфікації в нових умовах роботи. З 1981 року до бібліотеки щорічно приходили працювати від 4 до 9 випускників Київського державного інституту культури (КДІК), а також 30 своїх співробітників навчались на заочному відділенні. Студенти ІІ-ІV курсів Національного університету культури і мистецтв (НУКІМ) проходять практику в бібліотеці, згідно з угодою проводяться заняття із студентами Київського обласного училища культури. В бібліотеці зародились такі традиції, як посвячення в бібліотекарі, конкурси "Кращий наставник", "Кращий молодий бібліотекар", "Кращий за професією".

У цей період проводились дні факультетів, кафедр, інформації, дипломника, тематичні перегляди літератури, а також семінари з інформаторами кафедр і відповідальними за роботу кафедральних і кабінетних бібліотечок. По МБА бібліотекою користувалось 983 бібліотеки. Бібліотека вела міжнародний книгообмін із 25 зарубіжними країнами, в тому числі зі США, Німеччиною, Англією, Японією. Із філій інституту і бібліотеки виділились самостійні інститути і їх бібліотеки: Вінницький політехнічний, Чернігівський, Житомирський та Черкаський технологічні інститути. Нині бібліотека використовує для задоволення потреб читачів і Міжнародного міжбібліотечного абонементу (ММБА) ваучери ІФЛА, а також електронну доставку необхідних документів. Бібліотека отримала декілька грантів від міжнародного фонду "Відродження", "Бібліотеки відкритого суспільства, регіональна бібліотечна програма" інформаційного центру посольства США в Україні та інші.

– Василю Герасимовичу, розкажіть, будь ласка, про географію співробітництва, реалізовані проекти та перспективу Вашої роботи?

– Бібліотека тісно співпрацює з іноземними культурними центрами, що діють в Україні: німецьким культурним центром "Гете-Інститутом" (цей центр з 1993 по 2006 рік функціонував у стінах бібліотеки, а з 2006 року тут працює Українсько-Японський центр), з Французьким культурним центром в Україні, Британською радою в Україні, Центром інформаційних ресурсів посольства США в Україні, Українсько-Польським центром та іншими.

З 1998 року бібліотека є співорганізатором щорічної другої за значенням у бібліотечному світі Міжнародної конференції "Бібліотеки і асоціації в мінливому світі: нові технології і нові форми співробітництва", на якій директор бібліотеки і заступник директора головують на засіданні секцій, круглих столів, семінарів, виступають із доповідями.

Бібліотека є активним членом української бібліотечної асоціації. Її директор був президентом асоціації з 2001 по 2005 рік, а заступник директора була секретарем президії УБА. Нині вчений секретар бібліотеки С.І. Барабаш обрана головою секції УБА з адвокаційної діяльності бібліотек.

Підписані і втілюються в життя договори про співпрацю з бібліотеками Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, Білоруського державного університету, Білоруського національного технічного університету, Московського технічного університету ім. Е.М.Баумана, Санкт-Петербурзького державного політехнічного університету, Варшавської політехніки.

Тісна співпраця з іншими бібліотеками завжди була одним з напрямків діяльності бібліотеки. Новим змістом вона наповнилась у ході реалізації в 1999 – 2007 рр. проекту за сприяння міжнародної програми ТЕМПУС-ТАЦІС та участю університетів міст Аахена, Ільменау (Німеччина), Дельфт (Голландія), Відня (Австрія). Керівник проекту – перший проректор університету проф. Ю.І.Якименко. В рамках проекту відбулося вісім міжнародних шкіл-семінарів на тему "Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджменту науково-освітніх мереж", в яких беруть участь представники бібліотек політехнічних і технічних вузів України, інших бібліотек Києва, а також Міжнародна науково-практична конференція "Інформаційні технології в сучасних бібліотеках", яка відбулася 27-29 вересня 2006 року. Треба відзначити, що більше 300 співробітників бібліотек технічних ВНЗ України підвищили свою кваліфікацію. Як підсумок проекту на базі університету і бібліотеки створено і укомплектовано необхідною технікою "Центр підготовки менеджерів бібліотек".

Представники бібліотеки постійно беруть участь у міжнародних, республіканських, регіональних бібліотечних конференціях, виступають з доповідями, друкуються у виданнях і збірниках.

За останні 10 років крім статей, методичних розробок, бібліографічних покажчиків, бібліотека підготувала і випустила чотиритомну фундаментальну працю під загальною назвою "Организация работы и управления библиотеки вуза", до складу якої входять книги "Основы организации работы библиотеки вуза" (624 с.), "Основы научной организации труда" (424 с.), "Технология работы библиотеки" (544 с.), "Основы управления библиотекой высшего учебного заведения" (328 с.).

– Чим живе бібліотека сьогодні?

– Сьогодні бібліотека працює над створенням електронного каталогу (з 1987 року).

Продовжується робота з формування електронної бібліотеки університету (одержання в електронному форматі дисертацій і авторефератів цих дисертацій, звітів НДР, ДКР, методичних розробок викладачів університету, оцифрування матеріалів з історії університету, книг викладачів університету).

У формуванні і поповненні електронного архіву відіграло свою роль розпорядження по університету від 14.09.09 р. "Про формування та поповнення баз даних дисертацій, захищених в університеті, і авторефератів цих дисертацій, звітів НДР і ДКР".

Закінчується розробка англомовної і російськомовної версії сайту бібліотеки, в минулому році його відвідало 100 тисяч користувачів бібліотеки. Бібліотека взяла курс на передплату журналів, а також підручників і навчальних посібників в електронному форматі.

Нині ми відпрацьовуємо механізми передачі різних видів навчальних та наукових повнотекстових електронних документів університету до електронного архіву НТУУ "КПІ".

Проводяться заняття зі студентами 1-го курсу з "Основ інформаційної культури", планові семінарські заняття з аспірантами першого року навчання, організовано систему постійно діючих групових консультацій з проблем користування електронним каталогом, електронним замовленням, базами даних, пошуком наукової та навчальної інформації тощо. Вивчається питання про співпрацю з НМК "Інститут післядипломної освіти" НТУУ "КПІ" щодо внесення до навчального плану курсів інформаційної грамотності для професорсько-викладацького складу, в тому числі розробка дистанційних курсів.

У холі бібліотеки постійно відбуваються художні виставки майстрів мистецтв України, викладачів, співробітників і студентів університету. Бібліотека має чудовий зал для проведення масових заходів, де постійно проводяться міжнародні, міжуніверситетські, бібліотечні науково-практичні конференції, олімпіади студентів, брейн-ринги, вечори зустрічі з письменниками держави, міста, університету. Тут проводяться засідання "Клубу пушкіністів", який очолює проф. Л.О.Кесова і "Клубу любителів фантастики", який очолює доцент С.М.Лопач.

30 вересня 2010 року на святкуванні Всеукраїнського дня бібліотек, яке проходило під гаслом "Бібліотека – світ нових можливостей", крім традиційних заходів: святкових привітань, посвячення в бібліотекарі нових співробітників, виставки робіт умільців бібліотеки, екскурсійної поїздки для бібліотекарів, були організовані і проведені заходи для наших читачів, викладачів, співробітників, аспірантів, студентів. Переможці одержали почесні відзнаки в номінаціях: "найвідповідальніший читач", "найактивніший читач", "найактивніший читач відділу бібліографії, періодики", "найактивніший користувач електронними базами", "найерудованіший читач", "найдисциплінованіший читач", "найкоректніший читач", "найпривітніший читач", "найделікатніший читач", "найбільш доброзичливий і чуйний читач", "почесний читач НТБ НТУУ "КПІ", "найкращий партнер", "за благодійність", "за активну і довголітню співпрацю з бібліотекою". Була також проведена серед читачів на web-сайті бібліотеки інтерактивна вікторина з бібліотечної тематики. За межами бібліотеки у фірмових футболках з написом: "Я люблю мою бібліотеку" співробітниці бібліотеки роздавали флаєри з короткою інформацією про бібліотеку та запрошенням до участі у вікторині. Були також відзначенні грамотами "За благодійну діяльність" і "За плідну співпрацю" факультети: менеджменту і маркетингу, соціології і права, теплоенергетичний, інформатики та обчислювальної техніки.

Бібліотека розробила концепцію розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування, стратегічний план і програму розвитку НТБ НТУУ "КПІ" ім.  Г.І.Денисенка на 2010-2020 роки, де ставиться завдання увійти до двадцятки кращих вузівських бібліотек Європи і світу.

Сьогодні бібліотека є відкритою системою, з її фондами може працювати будь-який житель планети Земля.

Діяльність бібліотеки спрямована на сприяння виконанню університетом функції науково-дослідницької установи, на інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу і науково-дослідницьких розробок, підготовку висококваліфікованих фахівців відповідно до вимог Болонського процесу, впровадження інноваційних, інформаційних, телекомунікаційних технологій. Робота бібліотеки ведеться під девізом "Кращому університету – кращу бібліотеку".

На фото:

1. У відділі довідково-бібліографічної та інформаційної роботи

2. У залі №12 НТБ проходить конференція

3. У залі рідкісної та цінної книги