Однією з головних особливостей цьогорічного, вже дванадцятого за ліком, Фестивалю інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge", що зразу впадала в око, була його робоча атмосфера. Звісно, урочисті відкриття й нагородження переможців відбулися, відчувалася й певна піднесеність у виступах, але головним, заради чого зібралися в КПІ фахівці різноманітного профілю в ті жовтневі дні (фестиваль проходив з 24 по 27 жовтня), були стартап-проєкти.
Водночас різноманітних заходів не бракувало, як, власне, й щороку під час фестивалю, – і війна цьому не завадила. Достатньо сказати, що в межах його програми, окрім головного конкурсу стартап-проєктів, відбувся ще й міжнародний форум "Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України", буткемп у рамках реалізації грантового проєкту Шведського інституту RESCUU; конкурс проєктів на здобуття "Премії імені С. П. Корольова", присвяченої 70-річчю підприємства; презентація віртуальної виставки "Sikorsky Challenge Immersive"; панельні дискусії "Інновації в оборонно-промисловому комплексі у воєнні та післявоєнні часи", "Вирішення проблем розвитку Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine" воєнного та післявоєнних часів" і "Впровадження в Україні сучасних технологій протезування та реабілітації людей, постраждалих під час війни" та передача реанімобілів для Сил оборони України, придбаних коштом соціального проєкту "Ukraine Mission of the Igor Vitenko" та її засновника – відомого хірурга, представника Міжнародної громадської організації "Рада з екологічної безпеки" у Королівстві Бельгія Ігоря Вітенка, а також Бельгійської волонтерської спільноти. Ну і, певна річ, під час фестивалю постійно відбувалися пітч-презентації та стендові презентації проєктів і спілкування членів журі, інвесторів та представників підприємств з авторами розробок.
* * *
Участь у конкурсі стартап-проєктів взяли команди з 16 міст України. Окрім того, позаконкурсні проєкти показали команди університетів, організацій і компаній Великої Британії, Іспанії, Німеччини, США, Португалії, Японії. Варто зауважити, що на "Sikorsky Challenge 2023" було встановлено рекорд цих фестивалів: попри війну, на участь у ньому було подано 200 заявок! До фінальної частини експерти відібрали 130 із них. А загалом участь у фестивальних заходах взяли 860 людей – 750 особисто, 150 – в онлайн-режимі.
У дистанційному режимі участь у фестивалі – як стартапери, автори проєктів, члени Міжнародного журі тощо – брали представники 19 країн світу: Великої Британії, США, Японії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії, Швеції, Туреччини, Португалії, Чехії, Болгарії, Румунії, Польщі, Грузії та інших. І це ще один рекорд цьогорічного фестивалю!
Аналіз проєктів засвідчив, що переважну більшість із них було присвячено питанням підвищення обороноздатності нашої країни, подоланню проблем, виниклих через війну, а також повоєнному відродженню України та забезпеченню структурної трансформації й модернізації її економіки. "Цьогорічний фестиваль "Sikorsky Challenge 2023" присвячено передусім стартапам і розробкам, які спрямовані на допомогу Збройним силам України", – наголосив під час відкриття фестивалю і ректор КПІ імені Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський. Але зауважив при цьому, що не лише ці питання хвилюють учасників. "Торішній, одинадцятий, фестиваль "Sikorsky Challenge" був присвячений повоєнній інноваційній трансформації України, – нагадав він. – Це був час, коли Президент України Володимир Зеленський презентував програму повоєнного відродження нашої країни спочатку 5 травня в Польщі, потім відбулася ціла низка подій, присвячених її інноваційному розвитку. У тій комплексній програмі, що містить політичну, соціальну та економічну складові, КПІ хоче відповідати за хайтек – він допоможе перетворити Україну з її низькотехнологічною, сировинною економікою на країну високих технологій – на зразок Сінгапуру, Ізраїлю, ОАЕ, Південної Кореї, які колись перебували в такому ж само стані, як і ми нині, але трансформувалися в розвинені країни. Автоматично це забезпечує і зростання оборонного потенціалу, захист країни".
* * *
Отож учасники фестивалю впродовж чотирьох осінніх днів презентували свої розробки і стартап-проєкти й змагалися за увагу та підтримку потенційних інвесторів і замовників у п'яти секціях: 1). "Авіація та космос" (49 проєктів-фіналістів); 2). "Інфраструктура та промисловий хайтек" (14 проєктів-фіналістів); 3). "Біомедична інженерія та здоров'я людини" (29 проєктів-фіналістів); 4). "Енергетична та екологічна безпека, "зелена енергетика" (17 проєктів-фіналістів); 5). "Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека" (14 проєктів-фіналістів). В окремій секції "Міжнародні грантові проєкти та стартапи іноземних університетів/організацій – партнерів створеної на базі університету відкритої інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine", було представлено проєкти зі США, Ізраїлю, Великої Британії, Японії, Німеччини, Іспанії та Португалії. Також окремо було представлено ще й проєкти соціальної дії.
* * *
Офіційно фестивальні заходи відкрила віцепрем'єр-міністр України, міністерка з питань реінтеграції та окупованих територій Ірина Верещук. "Війна триває. Більше шестисот днів ми відбиваємо агресивні атаки ворога на всіх фронтах. Ми розпочинали з коктейлем Молотова в руках наших добровольців, а сьогодні в нас уже є "Армія дронів", – звернулася вона до учасників. – Ми зробили великий крок уперед у відбитті ворога. Але ми зможемо перемогти лише у смарт-війні. Коли ми будемо високотехнологічними, інноваційними, зможемо набагато випереджати нашого ворога… Хайтек-технології – це те, що зробить нас розвиненою державою, допоможе в майбутньому відновити нашу країну, зробити її потужною. І, звичайно, допоможе розмінувати наші землі, уберегти сотні тисяч життів наших жінок і дітей, цивільних людей, які проживають на забруднених територіях". У своєму вітальному слові вона повідомила також про те, що вже перед офіційним початком фестивалю приймалися певні рішення щодо підтримки його учасників: "Уже є певний результат нашої зустрічі: ми домовилися, що після фестивалю проведемо спеціальну нараду, і представники Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості візьмуть під свій контроль розробки, що були тут представлені. Адже частина з них уже пройшли випробування, готові до масштабного втілення в життя, а деякі й добре зарекомендували себе на полі бою, рятуючи тисячі життів наших оборонців".
* * *
Міжнародний форум "Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України" відкривав заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков, до речі, випускник КПІ, який вже не вперше був учасником фестивалю. Він говорив про необхідність прийняття асиметричних рішень у війні з таким численним і багатим на ресурси ворогом, як росія, і про те, що такі асиметричні рішення лежать у площині застосування сучасних технологій. Він, між іншим, сказав дуже важливі для розробників нової техніки і стартаперів слова: "Ми як держава мусимо надавати допомогу на тому етапі, коли все тільки починається і ніхто в це не вірить, але у підприємця є ідея й він хоче її реалізувати. Ми свою роль бачимо в тому, щоб саме тоді надавати йому допомогу. Тому в нас є ініціатива "Brave1", у рамках якої ви можете прийти, зареєструватися і отримати початковий грант… У бюджеті на наступний рік ми передбачили на це понад мільярд гривень, тобто приблизно 40 мільйонів доларів. Зараз грант дорівнює в еквіваленті 5,25 тисячі доларів, але буде й 50, і навіть 100 тисяч. І ми тепер думаємо про те, щоб оголошувати конкурси на пріоритетні для країни розробки. Для переможців ми, можливо, зможемо надати і пів мільйона або й мільйон доларів як допомогу для створення того, що країні потрібно найбільше".
На форумі взагалі обговорювалося багато цікавих речей, які, зазвичай, проходять повз увагу журналістів, а інколи залишаються і поза увагою фахівців. Скажімо, з неослабною увагою слухали присутні виступ Олександра Груданова – представника відомої компанії в галузі постачання інструментів автоматизації проєктування електронних схем (EDA) "Silvaco Inc" і також випускника КПІ, присвячений питанням "сheap war" – справжньої війни за ринок мікрочипів, що розгорілася в світі, та відродження в Україні мікроелектронної галузі задля повернення її в співтовариство чотирнадцяти країн, у яких виробляється така продукція, а також про роль, яку може зіграти в цьому КПІ. Не менш важливими були міркування фахівців про шляхи вирішення проблеми розмінування, зокрема гуманітарного, яка стоїть перед нашою країною надзвичайно гостро, адже, як зазначали учасники форуму, сьогодні загальна площа замінованих територій сягнула в Україні 174 тисяч квадратних кілометрів. Говорилося на форумі й про проблеми вітчизняної оборонної промисловості й, зокрема, виробництва бронетехніки, робототехнічних пристроїв і гелікоптерів – того, чого все ще бракує і що надзвичайно потрібно нашій країні. Водночас, виступи представників іноземних універcитетів і організацій-партнерів Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine" переконливо свідчили, що нині ми вже маємо надійних союзників у сьогоднішній і завтрашній роботі з інноваційних перетворень нашої країни.
* * *
Ми не зупинятимемося на особливостях більшості представлених проєктів з оборонної тематики, але зауважимо, що їй було присвячено розробки практично в усіх секціях. Яскравим прикладом є проєкт "Балістичний бетон", який здобув перемогу в одній з номінацій секції "Інфраструктура та промисловий хайтек". "Ми виробляємо бетони з поліпшеними характеристиками для їхнього використання в об'єктах цивільного захисту, у захисних спорудах об'єктів енергосистеми та військових, – розповів представник компанії, яка його представила на фестивалі, Олексій Михайлов. – Наші бетони вже апробовані та застосовуються. І тепер ми постійно працюємо над поліпшенням якості нашої продукції та розширенням ринку збуту". Додамо, що певні інженерні рішення з використанням цього матеріалу пропонуються при будівництві бомбосховищ, військових захисних споруд – скажімо, відомих уже "зубів дракона" тощо. Основні замовники – бетонні заводи, які роблять кінцеву продукцію, тобто йдеться передусім про масштабування проєкту.
Багато надзвичайно актуальних розробок було презентовано в секції "Біомедична інженерія та здоров'я людини". Про одну з наймасштабніших розповів її ідеолог і керівник авторського колективу, завідувач кафедри біобезпеки і здоров'я людини ФБМІ КПІ Ігор Худецький: "Ми представляємо два взаємопов'язані проєкти під загальною назвою "Реконструктивно-відновлювальні технології". Перший формується на принципі "холдингу", де є кілька складників, кожен з яких відповідає за певний етап використання хірургічних технологій. Ці технології спрямовано передусім на лікування таких поранень, де є велике ураження кістки. У роботі над однією з технологій бере участь Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України – створюються синтетичні кісткові матеріали, які потрапляючи в організм як ендопротез, трансформуються в кістку пацієнта приблизно за 3-5 місяців (стає частиною кістки пацієнта! – прим. авт.). Але загалом у цьому проєкті багато інших складових елементів, кожен з яких є окремим технічним рішенням, як от використання апаратури для проведення оперативних втручань, високочастотного зварювання, обробки, санації, дезінфекції ран та іншого. Саме в такому конгломераті все це дозволяє довести пацієнта від моменту поранення до його відновлення як здорової людини". Все це, розповів Ігор Худецький, потребує впровадження медичних технологій, для чого автори постійно працюють з хірургами, та підготовки спеціально навчених фахівців. Тобто загальний проєкт "Реконструктивно-відновлювальні технології" має ще й освітню компоненту. Що це буде – курси, сертифікатна програма чи щось ще – нині вирішується. Не дивно, що й ці розробки були відзначені журі.
Не загубилася поруч з такими потужними технологічними новинками і робота "Екзоскелет для реабілітації зап'ястя Carpiece" (керівник – д.т.н. М.О.Безуглий). З назви зрозуміло, що призначено цей виріб для відновлення нижньої частини кисті руки. "Нині в медичних установах невеличких пристроїв для таких вузькоспрямованих травм немає. Зазвичай реабілітують людей з такими ушкодженнями за допомогою болісних вправ з використанням якихось еспандерів, які пацієнти не завжди виконують у повному обсязі. Отож і реабілітація триває довше. А переваги цього полягають в тому, що він легко підганяється під руку пораненого: за допомогою технології 3D-друку його можна виготовити індивідуально під конкретну людину, – розповів автор, цьогорічний випускник приладобудівного факультету нашого університету Михайло Миколенко. Аналогів його немає. Ті пристрої, які використовуються нині, охоплюють не лише зап'ястя, але й значно більші ділянки тіла. Цей – значно простіший і, звісно, дешевший: попередньо обрахована його вартість в еквіваленті становить 99 доларів США".
* * *
Одним із заходів фестивалю, як ми вже писали вище, став буткемп (тобто інтенсивне навчання-тренінг і конкурс студентів і молодих науковців з міжнародної співпраці в дослідженнях та інноваціях). Організовано його було в межах реалізації грантового проєкту Шведського інституту "Стійкість освіти: сталий розвиток освіти та розширення співпраці для українських університетів" ("Resilience of Education: Sustainability and Cooperation for Ukrainian Universities", RESCUU). Опікувався ним Студентський парламент КПІ за сприяння та активної підтримки двох департаментів університету – ДНВР і ДМС. Це був уже другий буткемп у КПІ, і присвячено його було проблемам розвитку стартапів. "Буткемп ми проводили спільно з Познанською політехнікою та Києво-Могилянською академією. Наші команди прослухали багато лекцій, ознайомилися з презентаціями проєктів, поданих на конкурс "Sikorsky Challenge 2023", – розповіла президентка Студентського парламенту КПІ Юлія Максимюк. – Усього участь у ньому взяли представники п'яти українських вишів. Було подано 3 проєкти від КПІ і 4 проєкти від інших університетів. Переміг проєкт Білоцерківського аграрного національного університету з екологічної тематики, присвячений організації станції сортування і переробки пластику "Underground". Цікавий факт: за словами координатора цієї станції Олександра Гречка, вона мала відкритися 24 лютого 2022 року, але через початок війни почала свою роботу лише за місяць. Працює в Дніпрі. Спочатку на сортування приходили приблизно 100 людей на місяць, тепер – понад 2000. З переробленого пластику виготовляються плити та інші речі. Сьогодні проєкту потрібно масштабування.
* * *
Звісно, кожний з проєктів, який пройшов у фінал цьогорічного конкурсу стартап-проєктів, заслуговує хоча б на окремий абзац, але за браком газетної площі ми лише назвемо переможців. Ними стали 27 проєктів, причому в кожній із секцій вони оцінювалися ще й за окремими номінаціями.
Секція "Авіація і космос"
Переможець секції – проєкт "Чутливі елементи волоконно-оптичних гіроскопів та автоматизована станція для їх виготовлення".
Переможці за номінаціями:
– Експортний потенціал продукції – проєкт "Ударний безпілотний літальний апарат";
– Перспективність, інвестиційна привабливість – проєкт "Чутливі елементи волоконно-оптичних гіроскопів та автоматизована станція для їх виготовлення";
– Практична готовність до серійного виробництва – проєкт "Нові високоефективні розвинуті теплообмінні поверхні багатоцільового призначення";
– Технологічна готовність дослідного зразка – проєкт "Наносупутники "PolyITAN" стандарту "CubeSat".
Секція "Інфраструктура
та промисловий хайтек"
Переможець секції – проєкт "MST bar Ukraine".
Переможці за номінаціями:
– Краща ідея проєкту – проєкт "SmartBicycleParking";
– Краща технологічність проєкту – проєкт "MST bar Ukraine";
– Краще рішення проблеми – проєкт "РROPER BOATS-надміцна флотилія з HDPE";
– Краща бізнес-модель – проєкт "Балістичний бетон".
Секція "Біомедична інженерія
та здоров'я людини"
Переможець секції – "Versi Bionics".
Переможці за номінаціями:
– Краща ідея проєкту – проєкт "EOGVIEW – EOG BASED EYE TRACKER";
– Краща технологічність проєкту – проєкт "Біокерамічні скаффолди для тканинної інженерії кістки";
– Краще рішення проблеми – проєкт "Versi Bionics";
– Краща бізнес-модель – проєкт "Реконструктивно-відновлювальні технології в хірургії".
Секція "Енергетична та екологічна
безпека, "зелена" енергетика"
Переможець секції – проєкт "HeatWise".
Переможці за номінаціями:
– Краща ідея проєкту – проєкт "Фотоелектрична установка з накопичувачем енергії";
– Краща технологічність проєкту – проєкт "HeatWise";
– Краще рішення проблеми – проєкт "FreeBreathing";
– Краща бізнес-модель – проєкт "Знешкодження відходів гірничо-збагачувальних комбінатів".
Секція "Інформаційні технології,
цифрова країна, кібербезпека"
Переможець секції – проєкт "Інноваційна лінія зв'язку".
Переможці за номінаціями:
– Краща ідея проєкту – проєкт "Univera";
– Краща технологічність проєкту – проєкт "Інноваційна лінія зв'язку";
– Краще рішення проблеми – проєкт "YARD delivery";
– Краща бізнес-модель – проєкт "HeRo Study Space".
Переможцем серед позаконкурсних проєктів став проєкт "Комп'ютеризована бойова інформаційна система "Кріп-А".
У секції "Блакитна економіка" переможцем було обрано проєкт "Захист критичної інфраструктури прибережної акваторії морського дна".
У секції проєктів Соціальної дії переміг проєкт "Обрій – платформа для реінтеграції ветеранів".
Нагороди від партнерів та спонсорів фестивалю
Компанія "Winner" відзначила проєкт "KTGR "Модульна платформа" і нагородила команду призом у розмірі 462 000 грн.
ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова нагородило такі проєкти:
1-ше місце – проєкт "Безпілотний баражуючий боєприпас" – 50 000 грн;
2-ге місце – проєкт "Терагерцовий радар ближньої дії" – 30 000 грн;
3-тє місце – проєкт "Завадостійка лінія зв'язку для БПЛА "Data-link" – 20 000 грн.
Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна" відзначив такі проєкти:
– "Біокерамічні скаффолди для тканинної інженерії кістки" – 40 000 грн;
– "Versi Bionics" – 40 000 грн;
– "Система охолодження електронних модулів подвійного призначення на основі гравітаційної теплової труби з різьбовим випарником" – 40 000 грн;
– "Комбінована система моніторингу БпЛА" – 40 000 грн;
– "Попереджувальна технологія для захисного шолома "Побратим" – 15 000 грн.
Благодійний фонд "Коло" відзначив такі проєкти:
– "EOGVIEW – EOG BASED EYE TRACKER";
– "Біокерамічні скаффолди для тканинної інженерії кістки";
– "Versi Bionics" і виділив кошти на представлення їх на віртуальній виставці "Sikorsky Challenge Immersive".
Інноваційний холдинг "Sikorsky Challenge" запропонував акселерацію проєктам:
– "Завадостійка лінія зв'язку для БПЛА "Data-link";
– "Броньовані колеса";
– "Up-Cycle";
– "Платформа "Студент+";
– "Знешкодження відходів гірничо-збагачувальних комбінатів".
* * *
Підбиваючи у розмові з журналістами підсумки фестивалю і, зокрема, оцінюючи рівень проєктів з оборонної тематики, директор Інституту передових оборонних технологій Юрій Єхануров сказав: "Весь час відбувається спілкування з хлопцями з "передка", і вони говорять про те, що потрібно конкретно зараз. Але ми тут мусимо думати і про завтра, і про післязавтра. І коли сьогодні ми говоримо про безпілотники і нагороджуємо кращі проєкти в цій сфері – це дуже правильно. Але завтра буде потрібно, щоб ці безпілотники отримували інформацію з космосу… Так що до зустрічі на наступному фестивалі!"
Реєстрація на Sikorsky Challenge 2023 подовжена
XII міжнародний Фестиваль Sikorsky Challenge 2023 обіцяє стати найпотужнішим за всі попередні роки. Очікуємо на фінансову підтримку цьогорічного Фестивалю та його переможців від:
• Українських фондів (кластеру підтримки Defense tech в Україні Brave1, благодійного фонду КОЛО) та інвестиційних фондів Великої Британії
• Громадських організацій «Фонд Вільна Україна» та «Український центр гуманітарного захисту»
• Українських та іноземних компаній - ВАТ «Меридіан», Freedom Holding Corp., іспанської групи компаній Integrasys, американської компанії «SONATA HOLDINGS LLC», венчурних компаній ШеффілдуВ рамках Фестивалю пройде Конкурс інноваційних проєктів, на якому ви зможете презентувати свої стартапи Міжнародному журі, інвесторам та фондам.
Вас чекають грошові винагороди, угоди про співпрацю з інвесторами, можливість відкриття компаній в інших країнах!
Реєструйтесь та доведіть собі і всім, що це реально, що це круто!
Не проминіть свій шанс!
Реєстрація подовжена до 20 вересня!
Реєстрація>>>http://psce.pw/startup-contest-2023