Є традиція публікувати в ювілейних номерах газет якісь матеріали минулих років. Ми також неодноразово розміщували на наших шпальтах замітки і фото, що відображали історію країни і нашого університету. А в цьому номері вирішили представити читачам  матеріали іншого характеру – поради студентам і викладачам та мудрі думки мудрих людей, що друкувалися  на сторінках університетського часопису.

“За радянського інженера”, 11 вересня 1953 р.

Озброюйтесь глибокими знаннями! Першокурсникам Київського ордена Леніна політехнічного інституту

Мені, колишньому студенту Київського політехнічного інституту, особливо приємно поздоровити Вас з початком навчання в цьому вищому орденоносному учбовому закладі…

Дозвольте поділитися з Вами деякими думками. Я вважаю, що для успішного навчання в інституті потрібно з перших же днів учбового року виробити для себе суворий режим і чітку систему занять. Потрібно, щоб робочий день був максимально ущільнений; жодна хвилина занять не повинна пропасти марно…

Треба навчитися самостійно працювати над засвоєнням змісту книг, виділяти в них головне, вдумливо аналізувати прочитане, зіставляти дані, факти, приклади з різних джерел.

Здобуті теоретичні знання слід систематично підкріплювати практичною роботою в лабораторіях. З перших же днів навчання потрібно тісно поєднувати теорію з практикою, що особливо важливо для дальшої творчої діяльності інженера, вченого…

Ніколи не повинно Вас залишати почуття товариства, колективізму. Треба вчитися жити, творити у великому колективі…

Б. Є. Патон, член-кореспондент
Академії наук УРСР, лауреат Сталінської премії, доктор технічних наук

“За радянського інженера”, 14 листопада 1966 р.

Роздуми про лекцію

…Подібно бджолі, яка збирає мед з багатьох квіток, лектор може користуватися численними посібниками, порівнюючи їх і використовуючи з них те, що найбільш доцільно розповісти в аудиторії.

Іноді щастить відшукати оригінальні вирішення трудної задачі, новий доказ якої-небудь теореми або хоча б модифікації відомого вже заходу. В такому випадку у самого викладача підвищується інтерес до лекції, як продукту його особистої творчості.

Багато творчої ініціативи можна виявити, добираючи матеріал, який оживляє виклад. Чим більше розумної праці вкладе педагог у підготовку до лекції, тим з більшим натхненням він прочитає її і тим сильніше зацікавить вона студентів…

Кожен студент повинен вести конспект лекції, а лектор є диригентом цієї роботи. Він викладає так, щоб присутні встигли записувати заголовки розглянутих питань (свого роду математичних новел), визначення, формулювання теорем. Нові терміни, а також прізвища вчених слід лекторові записувати на дошці, щоб не допускати перекручень...

На закінчення хочеться відзначити ще один момент, який не має близького відношення до методики читання лекцій. Викладачу доводиться пос­тійно спілкуватися з студентами, і тут він повинен виявляти належний такт, в першу чергу, бути ввічливим. Коли студент приходить до мене в приміщення кафедри у будь-якій справі, я запрошую його сісти, – лише після цього починаю розмову. Звертаючись до студента, треба не тільки називати його прізвище: "Петров", "Іванов", а сказати "товариш Петров", "товариш Іванов". Такої ввічливості вимагаємо від усіх викладачів нашої кафедри.

О.Смогоржевський, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР,
зав. кафедрою математичної фізики

“За радянського інженера”, 17 листопада 1954 р.

Про творчий і школярський підхід до вивчення теорії металургії

…Творчий підхід до вивчення науки в будь-якій галузі і, зокрема, металургії залежить від інтересу до науки, який пробуджується у студентів професором, що викладає ту чи іншу дисципліну...

Інженер – це людина, яка своєю творчою технічною діяльністю вносить у виробництво щось нове. Інженер відзначається від практика, який працює на заводі, насамперед тим, що він володіє науковою підготовкою і знанням теоретичних закономірностей процесів, які відбуваються в тих чи інших виробничих агрегатах. І саме ці знання відкривають йому широкий шлях до творчості. Ідеалом для інженера може служити Леонардо да Вінчі, який поєднує в своїй особі вченого, практика та художника. Хоч при сучасному стані розвитку технічних наук важко поєднати ці три різних профілі, а все ж до цього треба прагнути. Всяка технічна справа, добре виконана, повинна бути разом з тим здійснена красиво і в цілковитій відповідності з науковими положеннями. Девізом техніка повинно бути прагнення принести максимальну користь у дальшому розвитку науки і техніки.

Добра наукова і теоретична підготовка молодого інженера, здобута в інституті, необхідна, але для практичної діяльності вона ще недостатня або, точніше, її ще не досить…

…Інженера, який тільки що закінчив курс, можна порівняти зі сталлю, випущеною із мартенівської печі. Ця сталь вже має заданий склад, але вона не набула ще своїх кінцевих якостей, бо не пройшла термічної, механічної та інших видів обробки, в результаті яких ці якості повинні набратися. Для цієї вторинної обробки у молодого інженера в умовах виробництва повинен бути вже інший вчитель, по суті не менш важливий, ніж професор в інституті, який прищепив початковий інтерес і дав необхідні знання молодому спеціалісту...

І.П.Бардін, віце-президент Академії наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці,
двічі лауреат Сталінської премії, випускник Київського політехнічного інституту 1910 р.