Відкриттю біля входу до Центру культури та мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського меморіальної дошки, присвяченої Першому з’їзду Народного руху України (НРУ), не завадили повітряні тривоги, що лунали у Києві.
На початку урочистого заходу, що відбувся у День Соборності України 22 січня, настоятель університетського храму Святителя Миколая Чудотворця протоієрей Тарас Салій відправив молебень про спасіння, збереження та перемогу захисників України над російськими агресорами. Він також висловив думку про те, що меморіальна дошка нагадуватиме майбутнім поколінням київських політехніків про драматичні, переломні зміни в історії сучасної України.
У зверненні до учасників урочистостей ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський наголосив на тому, що саме Перший установчий з'їзд Народного руху України, який пройшов у конференц-залі Центру культури і мистецтв КПІ у вересні 1989 року, заклав підвалини подальшої розбудови нашої суверенної держави.
В організації і проведенні Першого з'їзду Народного руху України чималу роль відіграли присутні на церемонії відкриття – ректор Київського політехнічного інституту в 1987-1992 роках Петро Таланчук, один із фундаторів Народного руху України, громадський і політичний діяч, народний депутат п'яти скликань Іван Заєць, український письменник і журналіст, політик, народний депутат п'яти скликань Павло Мовчан, академік НАН України, письменник, народний депутат України двох скликань Микола Жулинський та інші.
…Покривало з меморіальної дошки знято. На ній слова: "У цій будівлі 8-10 вересня 1989 року відбувся Установчий з'їзд Народного руху України – громадсько-політичної організації, яка очолила боротьбу Українського народу за незалежність". Автор дошки – молодий скульптор Олександр Кузьмін, кошти для її створення надав президент Національного центру "Мала академія наук України" Станіслав Довгий.
До слова запрошено Петра Таланчука. У КПІ він пройшов шлях від студента до ректора й не з чуток знає, що наприкінці 1980-х років колектив інституту виступив активним прибічником демократичних перетворень, які відбувалися на теренах колишнього Союзу. Яскравим прикладом цього була підтримка з боку ректорату, науковців, викладачів і студентів процесів солідаризації з прихильниками демократії, адже в ті часи Україна потребувала ненасильницької непокори комуністичній верхівці й скасування панівної ролі комуністичної партії. "…В активістів постало питання об'єднання громадсько-політичних сил у більшості областей тогочасної України, – розповів Петро Таланчук. – На порядку денному постала задача об'єднати численні демократичні угрупування. Ця проблема стояла перед учасниками установчих конференцій крайових організацій Народного руху України протягом березня – вересня 1989-го року. Через можливі переслідування противників радянського режиму з боку тогочасної владної машини один із засновників НРУ, голова його Київської координаційної ради, письменник Володимир Яворівський звернувся до ректорату КПІ з проханням дозволити провести з'їзд у залі його Палацу культури". Такий дозвіл було надано. І Перший установчий з'їзд Народного руху України зібрав 1121 делегата (з обраних 1158) від 1247 осередків з усієї України. Протягом трьох вересневих днів 1989 року вони ухвалили Програму і Статут НРУ, обрали його керівні органи тощо.
"У такий спосіб було покладено початок демократичним змінам у нашій майбутній суверенній державі, – вважає Петро Таланчук. – Сьогоднішнє відкриття меморіальної дошки – це непересічна подія, символ того, що як і 35 років тому ми продовжуємо формувати світогляд народу, який живе у суверенній державі. Але тепер на часі об'єднання зусиль усього суспільства у боротьбі з країною-агресоркою, що намагається стерти з поверхні планети вільну та непохитну Україну. Пишаюся колегами з моєї альма-матер. Відкриття меморіальної дошки – продовження добрих справ заради утвердження демократичних змін. Певен, що разом з колегами вже найближчим часом сформуємо команду, яка створить історичну енциклопедію на основах національно-державницького світогляду громадян незалежної України. Настав час сучасним історикам не лише досліджувати минуле, а й змістити увагу з питання "що відбулося у минулому?" на питання "що відбувається у нашому сучасному завдяки минулому".
Іван Заєць у своєму виступі висловив вдячність за підтримку ініціативи щодо відкриття меморіальної дошки. "Не всі сьогодні усвідомлюють складність історичного моменту, коли ухвалювалося рішення щодо проведення Першого установчого з'їзду НРУ у центрі Києва. Долі кожного науковця і педагога з тогочасного ректорату КПІ на чолі з Петром Таланчуком радянський владний апарат міг легко зруйнувати, адже надаючи сприяння організаторам з'їзду, вони ризикували власною кар'єрою, навіть свободою. Факт: шпигуни з комітету тогочасної держбезпеки (КДБ) пильно стежили за діяльністю Установчого з'їзду НРУ".
У числі організаторів Першого з'їзду, як розповів Іван Заєць, були письменники, науковці та громадські діячі О. Гончар, І. Драч, Д. Павличко, П. Мовчан, В. Яворівський, М. Горинь, Л. Лук'яненко, В. Чорновіл, М. Брайчевський, Є. Сверстюк, В. Черняк та інші. "…Всіх не перелічити, але всі вони є опорними постатями нашої нації, – продовжив він. – Це люди, які впродовж свого життя оберігали душу свого народу і згодом беззастережно стали на боротьбу з московитським режимом. З когорти делегатів цього з'їзду вийшли десятки політиків, які згодом ухвалювали Акт проголошення незалежності України". Він також запропонував в університетській бібліотеці та музеї створити експозицію, що розповідатиме про події, які відбувалися протягом трьох вересневих днів 1989-го.
НРУ став новітньою формою самоорганізації громадян у боротьбі за власну державу. Він дав українській людності три об'єднуючі ідеї: ідею національної держави, ідею демократії та ідею історичного європейського цивілізаційного вибору, що викристалізувалася у гасло: "Повернемо Україну назад до Європи". Вони, ці ідеї, швидко прижилися в українському суспільстві. І це привело 24 серпня 1991 року до проголошення незалежності України. "Держава – базова цінність для нації, – акцентував увагу присутніх І. Заєць. – Ніхто і ніколи не допомагав нам збудувати державу. Тому ми рішуче відкидаємо міф про "дарованість" українцям державності. Жертовній боротьбі українців за власну незалежність завжди була властива спадкоємність. На основі спадкоємності має відбуватися і захист Вітчизни, подальша розбудова та модернізація України. Дорога до нашої державності – це страдницькій шлях великого народу. Вона рясно полита кров'ю мільйонів українських патріотів, які століттями, часто зі зброєю в руках, виборювали святу волю. Ось що символізує зокрема і меморіальна дошка, яку сьогодні відкрито".
У своїх зверненнях до учасників церемонії відкриття фундатори Народного руху України Павло Мовчан, Микола Жулинський наголошували на тому, що об'єднавча ідея в українців була завжди, тож і День Соборності став вінцем визвольних змагань. А передував цьому зокрема і Перший з'їзд НРУ.
1989 року в Центрі культури та мистецтв КПІ відбувся Установчий зʼїзд Народного Руху України — громадсько-політичної організації, яка очолила боротьбу українського народу за незалежність.
На честь цієї історичної події на будівлі ЦКМ відкрили меморіальну дошку.